Інформаційну базу Генпрокуратури України обслуговує компанія росіянина, який працює на оборонку РФ
Генеральна прокуратура України може поставити під загрозу національну безпеку держави. Схоже, вона так полюбила своїх партнерів-росіян, що готова віддати їм свої найбільші таємниці. Інформація, яку отримало «Слідство.Інфо», дозволяє нам ставити питання руба: хто працює в ГПУ — відверті зрадники чи просто недалекі люди?
Засновники компанії «Летограф ІТ консалтинг і послуги Україна» — Лукін Гліб Володимирович та болгарська компанія «НІКЕА ТОП 906». У статуті болгарського підприємства сказано, що її єдиним власником є той самий Гліб Лукін. Отже, українська компанія повністю належить йому.
Хто ця людина?
За інформацією СБУ, Гліб Володимирович Лукін – громадянин Росії. Українська компанія – лише частина його бізнесу. Лукін володіє російськими компаніями «Летограф» і «Летограф ІТ консалтинг і послуги». Та це не звичайний бізнесмен, який пропонує якісний ІТ-продукт.
Гліб Лукін також входить до складу ради директорів або, як їх по-іншому називають, «представників інтересів Російської федерації» ВАТ «Особливе конструкторське бюро Салют». Це учасник федеральної цільової програми «Розвиток оборонно-промислового комплексу Російської Федерації на 2011-2020 роки».
Отже, Генеральна прокуратура України довірила обслуговувати свої внутрішні інформаційні бази компанії, що належить людині, яка розвиває оборонно-промисловий комплекс Росії. Про те, що отримання доступу до цих унікальних даних, – це справа техніки, не здогадується хіба що ГПУ.
ВЯЧЕСЛАВ ПОЛЯХ, колишній начальник управління організації роботи з документами ГПУ:
-Якщо до будь-якої бази любого органа Генеральної прокуратури чи служби безпеки України чи Мінюста зокрема мають доступ інші сторонні особи, це, звичайно, єсть ризики того, що ці документи або інформація може бути використана.
ОЛЕКСАНДР КУРІННИЙ, Фахівець ІТ сфери:
— Розробник програмного забезпечення, як правило, створюючи інструмент, він знає слабкі місця. Тобто якщо на нього, я образно кажучи, натиснути, він скаже, що там-там слабкі місця, то це тим же хакерам полегшує роботу доступу до інформації і тим самим вони полегшують собі процедуру, щоб там замести сліди.
До «Слідства.інфо» потрапили важливі документи Служби Безпеки України, які підтвердили наші підозри. Один з них, під грифом «для службового користування», поклали на стіл прем’єру Азарову ще у 2012 році. Тоді «Летограф» хотів стати учасником реалізації проекту електронної взаємодії у секретаріаті Кабміну. СБУ збентежила ціна пропозиції – 1 гривня. «Летограф» дуже хотів перемогти.
«Згідно з офіційними даними, засновниками зазначеної комерційної структури є громадянин України Білик В.В. та громадянин РФ Лукін Г.В. Разом з тим, згідно з наявною інформацією, Білик В.В. жодного відношення до діяльності товариства немає. Його засновником не виступав не виступав, документи стороннім особам не передавав. Таким чином, ТОВ «Летограф ІТ Консалтинг і послуги Україна» зареєстровано на підставну особу та має ознаки фіктивності», — дійшли висновку спецслужби.
Інший документ СБУ вказує на ймовірні катастрофічні наслідки можливої співпраці з «Летографом».
«У 2012 році СБ України проводилась перевірка діяльності ТОВ «Летограф ІТ Консалтинг і послуги Україна». За результатами поінформовано Премєр-міністра України щодо передумов до можливого витоку відомостей з обмеженим доступом, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці держави, у випадку залучення вказаного товариства до створення у Секретаріаті Кабінету Міністрів України дослідного зразка системи електронної взаємодії».
Та наша Генеральна прокуратура, проводячи так званий тендер і обираючи переможця, не вважала за потрібне проконсультуватися з СБУ.
Більше того, замовляючи послуги у «Летографа», Генеральна прокуратура України була зобов’язана погодити дану закупівлю з Державною агенцією з питань електронного урядування. До «Слідства.Інфо» потрапила офіційна інформація з цього агентства. Виявляється, ГПУ і тут вирішила не церемонитись.
«Всі роботи з інформатизації, що виконуються органами державної влади за бюджетні кошти, підлягають обов’язковому погодженню з Генеральним державним замовником НПІ. В той же час інформуємо, що Генеральна прокуратура України у 2014 році не зверталась до Агентства та не надавала на розгляд та погодження проекти інформатизації».
ОЛЕКСАНДР КУРІННИЙ, Фахівець ІТ сфери:
-Там можуть бути приховані так звані закладки, які можуть зробити рано чи пізно дуже легкий виток інформації.
Для порівняння. Якщо вам потрібно проникнути у чужу оселю, без спеціальних інструментів не обійтись. Вас можуть спіймати або ви залишите сліди. Та якщо ви власноруч встановлювали замок, зайти всередину для вас – легше легшого.
Масу питань викликає й процедура тендерної закупівлі послуг «Летографа». На офіційному сайті Вісника державних закупівель ми знайшли факти фальсифікації тендерної документації. Наприклад, замість коду ЄДРПОУ компанії «Летограф» з невідомих причин вказано код ПАТ «Дочірнього банку «Сбербанку Росії».
Оскільки закупівлю проводили в одного учасника, Генпрокуратура згідно з законом розмістила на сайті документ із обґрунтуванням відсутності конкурентів. Відкриваємо його. Тут ідеться про іншу компанію та інший тендер! І в цьому немає нічого дивного – за нашою інформацією, охочих обслуговувати бази ГПУ українських фірм ціла купа, але переможець завжди один!
До речі, це не перший випадок, коли Генпрокуратура намагається приховати інформацію про свою співпрацю з «Летографом». Як писали наші колеги, у 2011 році ГПУ, пославшись на технічні причини, не опублікувала у віснику дані про закупівлі послуг у компанії.
Хто в ГПУ відповідав за проведення нового тендеру? Хто дозволяє собі так недбало ставитися до своєї роботи?
Головою комітету з конкурсних торгів є… Анатолій Васильович Даниленко, заступник Генерального прокурора України і фігурант численних журналістських розслідувань.
За обранням переможцем «Летографа» також стоїть Олег Володимирович Уманський, начальник управління забезпечення роботи інформаційних систем, адміністрування мереж та зв`язку – ще один об’єкт прискіпливої уваги медійників.
Ніби відчуваючи неладне, російський «Летограф» почав українізовуватися. Якщо раніше на російському сайті серед представництв було вказане й українське, згодом згадка про це зникла. Натомість з’явився новий сайт з абсолютно новими дизайном та логотипом. І жодного слова про Росію та про його справжніх власників.
На жаль, у «Летографі» наші запити на отримання інформації банально проігнорували. Тому ми вирішили самостійно завітати до компанії за адресою, яка булав казана на офіційному сайті. У дверях офісу нас зустрів працівник компанії «Летограф ІТ Консалтинг і послуги Україна» Олександр Селіхов. В середину він нас не впустив, однак на деякі питання все ж відповів:
— Мы работаем с технологиями, мы не работаем с документами. Мне, если честно, все равно, какие там документы… Мы, если есть задача, мы ее технически реализуем, а что с ней делает Генеральная прокуратура, использует ли я тут вам не скажу.
Генеральна прокуратура України пояснює свою любов до російського «Летографа» турботою про державні гроші. Економлять. Державна безпека тут – не пріоритет. ГПУ намагається переконати нас, що система безпеки у неї супернадійна і що несанкціонований доступ до баз даних ГПУ неможливий – навіть розробником. Та ми не здивуємося, якщо прокурорські документи раптово «спливуть» в Інтернеті. Наприклад, на якомусь російському сайті.
Джерело:Олександр Гуменюк, «Слідство.Інфо» Громадське. ТВ
Лукин Глеб
